Уроки

Тема. Розвиток  мовлення. Твір-опис тварини в науковому та художньому стилях

Мета:

• ознайомити учнів з жанровими особливостями художнього опису, учити розуміти істотну відмінність наукового й художнього описів предметів;
• удосконалити творчі вміння створювати опис тварини в художньому стилі, мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників, розвивати образне мислення, спостережливість, самостійність думки;
• виховувати любов до тварин.

Методи і прийоми: бесіда, творча робота учнів, робота з підручником, виконання вправ.

Обладнання: мультимедіапрезентація, картки, ілюстрації, малюнки учнів.

Вид уроку: урок розвитку усного і писемного мовлення.

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, українська література.

                                                                  Епіграф:

                                                                   Любіть травинку і тваринку,

                                                                   І сонце завтрашнього дня.

                                                                                               Л.Костенко.

Хід уроку

І. Організаційний момент

   Немає сумнівів, що найкраще створіння Матінки-Природи – це Людина. Вона розумна, мужня, сильна.  Але згадаємо Біблію. Перш  ніж створити людину  Господь заселив Землю тваринами й птахами. І з того часу вони завжди  поруч – людина і  її друг – тварина. Важко собі уявити наше життя без тваринного світу. І кожен із вас, напевно, має свого домашнього улюбленця, про якого піклується і якого може назвати своїм чотириногим (чи двоногим) другом. Саме тому ми й будемо  сьогодні готуватися  до твору-опису тварини за власними спостереженнями. Працюйте активно, уважно, творчо, будьте спостережливими, і результатом нашої спільної  праці стане написаний вами вдома твір-опис вашого улюбленця.

     Отже, розпочинаємо роботу. Сьогодні у нас незвичайний урок : по-перше, до нас прийшли гості, а ще сьогоднішній урок – це урок творчості. Тому прошу зібрати всю свою енергію, думки, щоб провести урок - мислення, урок - розвитку наших почуттів і підготуватися до складання твору-опису тварини.

Епіграфом до нашого уроку я взяла слова української поетеси Ліни Костенко 
Любіть травинку і тваринку,

І сонце завтрашнього дня.

- Як ви розумієте ці слова?

І. Оголошення теми та мети

Сьогодні ми познайомимося з описами тварин в художньому та науковому стилях , а результатом роботи буде -  твір-опис тварини. А щоб добре до нього підготуватися, ми повторимо:

·        Що таке опис як тип мовлення;

·        Які є види описів, їх ознаки;

·        Зберемо  матеріал для твору

·        Складемо усний твір-опис тварини  в художньому  чи науковому стилях.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності п’ятикласників  

Відгадайте загадки

Я руда, низького росту,
Хитра я і довгохвоста.
На курей я вельми ласа – 
В них таке смачненьке м'ясо…
Вовку-брату я сестриця,
А зовуть мене…
                       (Лисиця)

Гостроносий і малий,
Сірий, тихий і незлий.
Вдень ховається. Вночі
Йде шукать собі харчі.
Весь з тоненьких  голочок.
Як він зветься?...
(Їжачок)

Він такий смугастий,
Він такий ікластий,
Найстрашніший у тайзі,
Перед ним тремтять усі,
Як роззявить пащу: грр!
Називають звіра … .
(Тигр)

І вдень, і вночі
У кожусі на печі.
(Кіт)

Очі гарні. Пишні вії.
Має дуже довгу шию.
Добре це, бо зручно їсти
Із дерев зелене листя.
(Жирафа)

Собою не птиця, співати не співає, а хто до хазяїна йде — знати дає.

                                                                                          (Собака)

В рудій, червонуватій суконці по світу я літаю.

Смугасті чорно-білі крила й чорний чубчик маю.

Комах й жуків я дуже полюбляю,

Гучно і чутно віддаля «уп-уп-уп- ум» - співаю

(Одуд)

-Як ви впізнали тварину?

- Який тип мовлення використано у загадках? (опис)

        

ІІІ. Актуалізація  навчальної  діяльності

- Пригадайте, що таке опис?

 - Які бувають описи? Якими є їх особливості? ( підручник  стр. 240)

- До поданих іменників доберіть прикметники у переносному значенні,  

  утворені від назв птахів чи тварин.

  Життя, натура, характер, душа, впертість, серце, послуга.

  Довідка: собаче, лисяча, півнячий, заяча, осляча,  лев′яче, ведмежа

- Як ви гадаєте,чому людські вчинки часто порівнюють із поведінкою тварин?

Я впевнена, що ви любите тварин. У вас  вдома є домашні тварини. Тому  описати свого улюбленця вам буде неважко.

- Отже , якщо ви будете описувати тварину в науковому стилі ви себе уявите ким?(науковцем)

- А в художньому? (письменником)

- Чому?

Але ким би ви не уявили себе сьогодні вам треба дати відповіді на питання :

1.З чого почати?

2. Як продовжити?

3.Що треба знати?

4. Що писати?

-З яких частин складається текст? (зачин, основна частина, кінцівка).

                                         ЗАЧИН

ТЕКСТ                            ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

                                        КІНЦІВКА

IV. Засвоєння нових знань

Учень  нашого класу Максімов Євген працював над проектом «Одуд – крилата квітка». Сьогодні він розкаже про свою роботу.

(Виступ  Максімова Є.)

У вас на партах лежать тексти  з роботи Євгена.

Робота з текстами

      Текст 1

Одуд — невеликий птах, 25-29 см завдовжки і з розмахом крил 44-48 см. Виділяється смугастим чорно-білим оперенням крил і хвоста, довгим тонким дзьобом і довгим чубком на голові, тому його легко відрізнити від інших птахів. Забарвлення голови, шиї і грудей, залежно від підвиду, варіює від рожевого до каштанового.  Крила широкі, округлі, забарвлені контрастними чорними і білувато-жовтими смугами. Хвіст середньої довжини, чорний, з широкою білою перев'яззю посередині. Черевна частина тулуба рожево-руда, з чорнуватими повздовжніми смугами з боків. Чуб на голові оранжево-рудий, з чорними вершинами пір'я. 

Текст 2

Зблизька я побачила одуда . Його врода мене засліпила. Ось що творить художник – природа! Невимовно красивий, рухливий, в полудневому сонці він шугав по зеленій галявині. Довгий дзьобик прудко щось знаходив  поживне в травичці.  Граційна голівка розцвіла короною чубчика. Він майнув кольоровим видінням. І, як крилата квіточка, приніс  хвилинку свята.

Бесіда за змістому

- Що поєднує тексти?

- Чим відрізняються тексти?

- Порівняйте, як про одні і ті ж самі прикмети одуда говориться в науковому і художньому стилях?

-Де ми зустрічаємо науковий опис?

-А художній?

Сьогодні я хочу, щоб ви уявили себе письменниками або журналістами  і описали тварину в художньому стилі

- З чого ви почнете свій твір?

    План характеристики тварини

1.                 Назва тварини.

2.                 Середовище існування.

3.                 Зовнішній вигляд.

         А) розмір;

Б) масть;

В) шерсть (хутро, шкіра);

Г) форма тулуба;

Д) писок, очі, ніс, вуха тощо;

 Є) особливості вдачі.

4.                 Чим харчується.

5.                 Яку користь приносить.

6.                 Моє ставлення до тварини.

V. Формування практичних навичок опису тварини

1. Робота в парах.

Завдання 1

Доберіть антоніми, 2-3 утворених словосполучення введіть у речення (усно).

Ноги криві — ноги прямі

Маленька голівка — масивна голова

Плями темні — світлі плями

Куций хвіст — довгий хвіст

Завдання 2

Дібрати синоніми до слова кіт — чотириногий друг, бігун, дужа істота, слабка істота, звірок, домашній мешканець, улюбленець, котик, «брат менший». До слова собака- пес, чотириногий друг, вірний друг.

Завдання 3

Доберіть зменшувально-пестливі слова з епітетами.

Голова — голівка, голівонька (вузька, красива).

Тварина — тваринка (рідкісна, обережна, сторожка, прудка, малопомітна, лагідна, агресивна, похмура).

Хвіст — хвостик (пухнастий, пишний, довгий).

Звір — звірок (величенький, сильний, красивий).

Очі — оченята (сірі, похмурі, порожні, веселі).

Лапи — лапки (маленькі, довгенькі, цибаті, міцні).

Шерсть — гладенька, густа, блискуча, шорстка.

Шия — шийка (коротка, пряма, довга, гнучка).

Спина — спинка (м’язиста, коротка).

Кіт — котик, киця, кицюня, кошенятко.

 Гра «Хто найбільше»

Хто за 2 хвилини запише якнайбільше  слів, що означають дію тварини:

 Описати птаха, використовуючи записані іменник із прикметником за   ознаками.

  Птах — свійський…;

  Голова — красива…;

  Хвіст — пишний…;

  Дзьоб — міцний…;

  Пір’я — барвисте…;

  Тулуб — витягнутий…;
  Лапи — довгі…;

 

       

Скласти розповідь, увівши в неї опис песика і скориставшись опорними словами:

  1.Опорні слова: пудель, шерсть, довгі вуха, мордочка, носик.

                                                                           







 
2.Опорні слова: лисеня, хутро, шийка, голова, носик, оченята, лапки.

Як ви думаєте, з чого краще розпочати твір?

Про що написати потім?

Як закінчити роботу?

    Доберіть до поданих дій потрібні слова(усно)

3. Орфографічна й пунктуаційна робота.

Повторення вживання великої літери у кличках тварин.

Кома між однорідними членами.

Тире між підметом і присудком, вираженим іменником у називному відмінку.

4. Інструктаж до творчої роботи.

Текст твору повинен мати зачин, основну частину, кінцівку. Текст повинен розкривати тему (моє кошеня; домашній улюбленець) та підпорядковуватись основній думці (ставлення до описуваної тварини, впевненість у тому, що «брати менші» потребують піклування).

Але зверніть увагу, діти, на щирість позиції автора, доречність вживання слів, щоб не вийшло у вашому творі так, як у героя гуморески із сайту «Веселина».

Гумореска про братів молодших

— Зараз, дітки, — каже вчитель,

— будем твір писати

про братів молодших наших

— птахів та звіряток,

про пернатих наших друзів і чотириногих.

От  Володя і нашкрябав, сам, без допомоги:

«Ми із татом у суботу

йшли по лісосмузі

і підстрелили з берданки

трьох пернатих друзів.

Біг ще друг чотириногий,

тільки дуже спритний,

як шурнув у кукурудзу —

не вдалося вбити.

Все одно у нас в коморі м’яса є багато:

брата меншого в неділю вполював мій тато.

А наступної неділі підем на лисичку.

Гадом буду, як не встрелим бісову сестричку».

VІ. Самостійне складання усного твору-опису тварини в художньому стилі

Робочий матеріал на картках:

тулуб — довгий, маленький, великий, витягнутий;

шерсть — довга, коротка, густа, гладенька, пряма, кучерява, блискуча, тьмяна, жорстка, м’яка, пухнаста, шовковиста;

лапи — довгі, короткі, криві, рівні;

хвіст — довгий, короткий, куций, пухнастий, прямий, шаблевидний;

вуха — довгі, висячі, настовбурчені, гострі, великі, маленькі;

морда — загострена, коротка, тупа, приплюснута, прямокутна, видовжена, кругла;

очі — чорні, карі, зелені, сірі, темні, грайливі, блискучі, злі, сумні, веселі, радісні, хитрі.

 -Як ви гадаєте, якою може бути головна думка вашого твору? (Людина повинна піклуватися про «братів наших менших», відповідати за тих, кого вона приручила.

А ось теми творів, які вам пропонуються (за дошкою):

1.     Моя улюблена хатня тваринка.

2.     Тваринка, яку я мрію мати.

3.     Тваринка, яку я бачив (ла) у зоопарку (цирку).

     Оберіть одну з них і напишіть вдома твір-опис. А допоможуть вам це зробити краще вправи, які містить ваш підручник з української мови.

 VІІ. Підсумки уроку

Якими б словами ви описали наш урок

Який був настрій на уроці?

Побажання (собі, учителю)

    IХ. Домашнє завдання

Використовуючи нотатки, зроблені на уроці, написати твір-опис тварини в художньому стилі.

 Урок  літератури рідного краю 

Тема уроку: Маленька  Батьківщина у творчості Григорія  Крячка

                   (урок-презентація для учнів 9-11 класів)

Мета уроку: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г.Крячка, проаналізувати ідейно-художній зміст окремих його творів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, формувати кругозір школярів; виховувати пошану, повагу до творчості письменників-співвітчизників.

Обладнання: світлини Г.Крячка, бібліотечка його творів, презентація « Моя маленька Батьківщина у творчості Григорія Крячка»

                                       Хід уроку

І. Організаційний  момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

   Бесіда за питаннями:

-Чим нам близькі письменники рідного краю?

-Які письменники Кіровоградщини вам відомі?Петрівщини?

-Чи можемо ми пишатися митцями рідного краю? Чому? Доведіть власну думку.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

                                                       Кожному мила своя сторона.

                                                                             Народне прислів’я

  

1.      Вступне слово вчителя

Ми милуємося красою, чарівністю казкових краєвидів нашої рідної Кіровоградщини за допомогою прекрасних творів, які продовжують нам дарувати письменники Петрівщини. Серед них-Григорій Григорович Крячко. Сьогодні ми познайомимося з його творами, що проймають душу, примушують нас хвилюватися, порозмислити про зв’язок людини і природи. Його твори вчать нас  цінувати і любити рідний край.                                                                                                                                                                                            

2.Життєвий і творчий шлях  Григорія Крячка

1-й учень:

Крячко Григорій Григорович (1937-2012)

Член Національної спілки журналістів України, член Кіровоградського обласного літературного об'єднання  «Степ»

         Григорій Крячко народився в селі Новий Стародуб на Кіровоградщині. Його прабатьками були січові козаки – хоробрі волелюби, хлібороби, закохані в степ, свій неповторний край. Він полюбив художнє слово, як тільки навчився читати.

          На Петрівщині  Крячко  Григорій  Григорович відомий як журналіст та автор пісні» Петрівський край», яка стала візитівкою нашого району. Чуєш мелодію і слова пісні -  і перед тобою квітучі вишневі сади, сріблястий Інгулець, пшеничні поля, що стеляться золотом. Чимало творів присвятив Григорій Григорович своїй малій Батьківщині – Петрівщині.

                                         Квітни  вічно, Петрівщино,

                                         Колосися, поле,

                                         Будь завжди, погожа днино,

                                         І щаслився, доле.  (поезія «Квітни,  Петрівщино!»)

В його поезіях та прозі – загадкова простота і ясна щирість, самовіддана, безкорислива любов до рідного краю та рідної землі.

         Григорій Григорович Крячко видав дві збірки поезії та прози «Заворожений степом» і «Повінь»(оповідання для молодшого та середнього шкільного віку). Третя збірка підготовлена до друку та , на жаль, не видана за життя. У співавторстві з композиторами О. Решетовим та П. Лойтрою написано чимало пісень. Григорій Григорович був людиною соціально активною і непосидючою. Друкувався в сімнадцяти періодичних виданнях, зокрема в  «Сільських вістях», «Літературній Україні», «Кіровоградській правді», «Народному слові», «Україні – центр», в газетах Олександрії та  Петрівського району. Його вірші, пісні, оповідання, невигадані історії транслювалися на Національному та обласному радіо, телебаченні.

          2-й учень:

         За покликанням – поет, за професією – журналіст, Григорій Григорович має вагомий ужинок на ниві журналістики: його нагороджено Золотою медаллю української журналістики, Дипломом та Почесним знаком НСЖУ, грамотами обласної адміністрації та облради, обласного літературного об’єднання «Степ». Інформація про нього є  у  виданні «Кіровоградщина: історія та сучасність центру України».

Дійшовши до полудня свого віку, Григорій Григорович написав низку оповідань з власного дитинства. «Ласка», « Косарик», «Сліпий», «Бабусині груші», «Тато, війна і я», «Жито», «Берег кохання» - це автобіографічні оповідання.

         Оповідання Григорія Крячка торкають душу тихим щемом любові і приязні до всього живого.  Кандидат філологічних наук, заслужений працівник освіти України С. Барабаш, у передмові до збірки «Повінь», сказала, що автор веде нас «теплими стежками дитинства: від проліскової пори через літо – в золоту осінь, аж до білої зими…Так просто звучить слово, така чиста інтонація. Така світла енергія проміниться зі світу теплого, впізнаваного, живого, доконечно українського..»

    3-й учень:

          Вся його творчість -  це світ, в якому переживаються найгостріші і найяскравіші людські почуття -  любов і ненависть, радість і журба. Поетичні й прозові твори пронизані любов’ю до рідного краю, рідної землі, батьківської домівки.

Спогади про відчуте й пережите в ранні літа, пам’ять про рідних і односельців, про події, що промайнули колись перед очима, не відпускають Григорія Григоровича. «Повінь дитинства -  найпрекрасніша, найчистіша, найбільш сонячна повінь життя»,  звертається автор до юних читачів. А ще закликає любити» свій край, своє село, своє місто, свою річку, свої степи, ліси, гори. Любіть Україну.»

          До речі, цю прозову збірку автор присвятив шістдесятим роковинам доленосної перемоги у Великій вітчизняній війні 1941- 1945 рр.

      4-й учень:

         В оповіданні «Лелеки», в основу якого покладені реальні події, автор згадує слова М. Пришвіна, російського письменника:  «Рибі – вода, птахам - ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу – значить охороняти батьківщину.»

Оповідання «Діана» - спомин про дитячі роки, це зустріч з далеким і водночас близьким дитинним раєм, щемливий спогад і усвідомлення, що час  - невблаганний.(Сьогодні, тримаючи у руках книгу, омріяну малим хлопчаком у далекім 1951 році, і сам немов би поринаєш у шестидесятирічну давнину, хочеться зараз же її перегорнути і читати, щоб відчути все те, що відчував автор «Діани»).

         З непідробною любов’ю селянина  в оповіданні «Ілько», де йдеться про відбудову післявоєнного села, зруйнованого фашистами, автор говорить: «Першу хату вкрив Ганні Цигиці. Вона стала окрасою вулиці. Як гарна молодичка. Рівнесенько підрізана стріха, помазаний димар і такі ж стіни…».

       5-й учень:

         «Високо цінує він, дитя війни, пам'ять про батька… все  життя прагне збагатитись знаннями та досвідом, змалку й досі тягнеться до книг. Про це – в оповіданнях «Тато , війна і я», «По морях і океанах» - написала  А. Корінь, співробітник літературно – меморіального музею ім.  І. Карпенка -  Карого в ювілейній статті до 75- річчя від дня народження автора.

         Оповідання «Хуртовина» - про сміливість і самовідданість трударів, про голову колгоспу Косаревського Пантелея Лук’яновича,  якого дотепер згадують старенькі односельчани за його людяність та турботу про людей.

         У передмові «Відкрита світові душа» до збірки «Заворожений степом» член НСПУ Катерина Горчар, мовила: «Конкретні люди живуть у Крячкових оповіданнях і новелах, спогадах і оповідках…  у них стільки простору і простоти».

         Він увічнив пам'ять про своїх односельців, закинутих хвилею компанії ліквідації малих сіл, у оповіданні «Хвилі – одна за одною».

         Григорій Крячко дивився на світ так, як ніхто інший, тонко відчував його красу і неповторність. В оповіданні «Гадюка» він ніби перетягує ковдру уваги від сюжету на опис. «Ніч зоряна, місячна, настояна на пахощах дозрілих хлібів  і духм’яного  різнотрав’я… наді мною висить Чумацький шлях…».

     6-й учень:

          «Жайворонкові жалі» - оповідання, яке вражає своєрідним авторським баченням природи.

«Головний дім буття української душі – рідна природа – сяє, вібрує, втішає, співчуває, розуміє. І вчить. Доброті, мудрості, зичливості, сердечності, любові. То ж чи можна залишитись байдужим, зустрівшись з осердечненим світом Григорія Крячка…? -  ці рядки я дозволила собі взяти з передмови С. Барабаш до збірки «Повінь».

          Рідний край назавжди увійшов і у лірику Григорія Григоровича чумацьким шляхом, сріблястим Інгульцем, пахощами бузків.

       «Знов бузками пахне Петрівщина,

            В садах закохано співають солов’ї,

          Така вона, маленька батьківщина

   В моєму серці і в моїм житті. 

                                         Коріння роду в ній не засихає,

                                        Сліди віків тут не змива вода,

                                     Поки ми є, і віра не вмирає,

                                            Й земля правічна буде молода. 

                 Петрівський край – і сивий, і дитинний,

   І неповторний, як матусин спів.

                    Петрівський край – ліричний і гостинний,

        Поетом названий колискою степів.

         Ці слова покладені на музику і звучать як гімн нашому степовому краю. Зі сцен району часто линуть і інші пісні Г.Г. Крячка: «Вальс в осіннім саду», «Цвіте бузок», «Калина» (муз. О.Решетова), «Солов’ї  -  літа», «Колискова соєнят», «Гречка відцвітає», «Рідна хата», «Петрівський край»(муз. П.Лойтри).

       7-й учень:

         Поезія «Рідна хата» стала виразом духовної суті українського народу, прикладом синівської любові:

«Я не забув тебе, старенька хато,

                                                      Ти на світанні бачишся мені,

    Немов малим несуть мене купати,

                                                       А над садком курличуть журавлі.

Дитинство поета припало на воєнні та тяжкі повоєнні роки  і багато поезій присвячено цій тематиці, а саме: «Живуть лелеки в бабусі на городі», «Дідова гармонь», «Дід клепає косу», «22- е червня», «Начищені медалі», «Жито весніє».

«Григорій Крячко пише про речі і поняття буденні, здавалося б, звичні, але, читаючи рядки його віршів, мимоволі поринаєш у своє, що тобі самому болить, і підхоплений крилами вірша та почуттями, віддаєш свою душу у полон поезії», - з передмови  К. Горчар до збірки «Заворожений степом».

         Григорій Григорович -  книголюб з дитинства, закоханий в книгу та художнє слово. Він цікавився історією рідного села. Багато читав про наших пращурів, працював в архівах Кіровограду та Херсону в пошуках дати заснування села Новий  Стародуб. Особливе місце в його творчості займає тема скіфів, що кілька тисячоліть назад мешкали на нашій території. Так народилися поезії «Зустріч в степу», «Скіфія моя», «Фантазії», «Сережка», «Цариця».

      8- й учень:

Понад усе  Крячко Г.Г. цінував, розумів і любив творчість Т.Г.Шевченка. Любов до рідної мови і до рідного слова він  передав і у своїх віршах.  «Зачаруй мене, слово»- один з таких:

Зачаруй мене слово,

Зачаруй мене знову,

                                                                 Возвелич, освіти

           Нам дорогу в світи,Мово!

    Від всіх благ отречусь,

     Всім богам помолюсь,

                                                                 Лиш би вічно жила,

                                                                 Як калина, цвіла –

                                                                  Рідна мова.

Маючи великий досвід журналістської роботи, Крячко  Г.Г. дослідив і описав основні віхи життя і діяльності видатних людей Нового Стародуба, зберігши цим пам'ять про них для односельців і для майбутніх поколінь новостародубців.  Цінність даних публікацій в тому, що записані вони зі слів самих людей або близьких родичів чи очевидців. На жаль, з часом здобути таку інформацію стане майже неможливо. Люди, які прославили с. Новий Стародуб досягнули вершин на професійній ниві, внесли свій внесок в розвиток різних галузей науки, промисловості, сільського господарства  заслуговують на те, щоб про них знали, щоб  їх пам’ятали. Назву кількох: Лубенець Г. К. – міністр важкої промисловості СРСР, Стояновський Д.М.- професор медицини, Шевченко І.Т. – директор інституту онкології, Матяш М.М. – герой Соціалістичної Праці. Всі ці статті друкувалися в обласній і районній пресі.

V. Підсумок уроку

          Сподіваюся, що розповідь про нашого земляка  - журналіста, поета, літератора – Крячка Г.Г. зацікавила вас, шановні друзі. Маю надію, що, як юний, так і дорослий читач знайде в збірках для себе щось знакове, а самі твори стануть для вас мудрим і щирим співрозмовником.

                                                   

Маленька Батьківщина у творчості Г. Крячка

Твір-опис тварини

Презентація до уроку "Твір-опис тварини"

Презентація до уроку "Г. Тютюнник "Три зозулі з поклоном""